План акції 16 днів проти насилля

WikiWall стінгазета в інтернеті

інструкція як створити стінгазету в сервісі WikiWall

Розвиток самоврядування тісно пов’язаний з тим, наскільки учні здатні
компетентно і зріло вирішувати питання колективної діяльності, приймати
управлінські рішення і активно впроваджувати їх у життя. За даними
опитування він гальмується значною мірою тим, що учні мають мало
управлінських знань і досвіду колективної роботи. Тому доречно ввести
“Курс з основ організаторської роботи”. У процесі навчання учні вивчають
особливості поведінки особистості в процесі колективної діяльності,
аналізують різні управлінські ситуації, знайомляться з психолого-
педагогічними методами управління, вчаться прийняттю управлінських
рішень. На заняттях розглядаються, наприклад, принципи організації
учнівського самоврядування:
· самостійність – “не по підказці і рішенню вчителя”, “максимум довір’я
з боку адміністрації і висока свідомість учнів”, “всі питання життя класу учні
вирішують самі”;
· ініціативність – “сміливість і наполегливість у вирішенні всіх питань”,
“розвиток ініціативи, щоб не було байдужих”;
· рівноправність всіх учнів – “самоврядуванням повинні займатися всі
учні, а не лише активісти”, “має бути масовість самоврядування”;
· широкі повноваження учнівських колективів – “дати учням більше
прав в організації навчального процесу”, „довіряти школярам вирішення
конкретних питань”;
· принциповість і відповідальність – “підвищити відповідальність за
все, що відбувається в колективі; бути принципово відповідальним як у
загальних питаннях, так і коли це торкається когось особисто”;
· гласність і демократія – “керувати самоврядуванням повинні
особистості, що користуються авторитетом”, “необхідна демократизація всіх
сторін шкільного життя, повага до думки кожного”;
· інформованість – ширше пропагувати задачі самоврядування, вивчати
досвід роботи тих шкіл, де ефективно діє самоврядування; застосовувати
ділові ігри, в процесі яких учні навчаються основам організації
самоврядування;
· облік і контроль – “без управління, регулювання і контролю
самоврядування перетвориться в анархію”.
Чи, наприклад, необхідні організаторські знання учні отримують на
заняттях гуртка “Школа організованості” (5-9 класи). Заняття проводяться за
спеціально розробленою програмою, що включає такі теми, як “Чи вмієш ти
планувати”, “Самоконтроль і самооцінка” тощо. Учні знайомляться з
основами планування, видами плану, вивчають питання економічного
використання часу, саморегуляції діяльності. Засвоєння основ раціональної
організації індивідуальної діяльності виступає передумовою розвитку
колективної організованості, яка сприяє ефективному впровадженню
учнівського самоврядування.
Висловлюються критичні зауваження щодо того, ніби колектив обмежує
свободу особистості, перешкоджає розвитку її індивідуальності. Проте в
добре організованому колективі з налагодженою системою самоврядування
забезпечується свобода і захист кожного його члена. Колектив, який
об’єднує учнів з різними здібностями, але націлених на активну діяльність і
творчість, створює в школі насичену духовну і емоційну атмосферу.
Наявність у колективі розвиненої системи самоврядування робить його
дієвим педагогічним засобом виховання, перешкоджає появі окремих
угрупувань негативного спрямування, завдяки чому поліпшується морально-
психологічний клімат у класах, стиль стосунків у них, самопочуття дітей ,
їхня соціальна захищеність.
Починати самоврядування необхідно зі створення команди (знайти і
зібрати зацікавлених учнів), попрацювати з ними, з метою створення групи,
яка зможе діяти спільно. Разом з ними створити проект самоврядування і
почати його реалізувати в таких формах, які будуть прийняті школярами.
Тому спочатку слід створити команду, а потім – органи самоврядування.
У практичних справах проходить створення команди і організаторська
робота – це лише фундамент, важливо створити в команді особливу
атмосферу, систему цінностей. Учні будуть сприймати самоврядування не як
суспільний тягар, а як своє особисте життя. Команда повинна уміти
впровадити свою ідею в життя, і не розбігтися в різні сторони при перших
труднощах. Учні ведуть роботу разом з педагогами. Для створення команди
необхідно деякий час.
Після створення команди, вибрати модель, що найкраще підходить для
неї. Визначити, якою буде модель самоврядування, як її треба
впроваджувати, тобто потрібний план створення самоврядування. З цією
метою розробляється проект учнівського самоврядування. Це і буде другий
етап роботи.
Розробка проекту стає загальною справою команди. У ньому повинні
бути відповіді на важливі питання: які проблеми тієї чи іншої школи може
вирішити створення учнівського самоврядування і яке місце займає
самоврядування в шкільному житті?
Третій етап роботи зі створення самоврядування складається з того,
щоб заручитися підтримкою адміністрації, педагогів, учнів і батьків.
Команда визначає, як знайти спільну мову з учнями, вчителями (зокрема, для
педагогів можна влаштувати захист проекту учнівського самоврядування).
Якщо робота на цьому етапі проведена на високому рівні, то навколо
команди створюється актив учнів, надається допомога і підтримка з боку
педагогів і батьків. Переходимо до четвертого етапу – нормативного
закріплення учнівського самоврядування (повинні з”явитися шкільні
документи, які визначають роль учнівського самоврядування, його структуру
і повноваження). Зокрема, створюються і затверджуються положення про
учнівське самоврядування, положення про шкільну раду чи раду лідерів
(положення відображають не лише початковий проект, розроблений
командою, але і ті поправки, які внесли до нього учасники шкільного життя
при обговоренні).
Наступний етап роботи – формування органів учнівського
самоврядування (чи то будуть вибори, чи прийдуть активісти добровільно).
Самоврядуванню необхідна досить чітка виборча система, адже головна
задача виборів – навчити учнів вибирати усвідомлено. Школярі повинні
навчитися голосувати за учнів, які здатні впоратися з роботою у системі
самоврядування.